Анонімні погрози, тролінг, хейтинг, кіберсталкінг, секстинг – усе це сучасні різновиди цькування в Інтернеті. Така форма насильства набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити в Інтернеті та яким чином захистити дитину.

Дитина і булінг: що повинні знати батьки? Рекомендації психологині

Якщо булінг – це психологічний терор, цькування, побиття однієї людини іншою, токібербулінг – це «цькування онлайн». Будь-які форми кібербулінгу мають на метідошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). Найчастіше знущання передбачають залякування жертви, поширення чуток або зображень з образливим підтекстом, публікацію особистої інформації або фотографій, загроз, створення фіктивних сторінок.Платформою для кібербулінгустають соціальні мережі, додатки для обміну миттєвими повідомленнями, електронна пошта, форуми, блоги, онлайн-відеоігри тощо.

Кібербулінг на перший погляд може здатися менш серйозним явищем, ніж реальна агресія. Аленаслідки кібербулінгу бувають дуже важкими, в їх список можуть входити не тільки негативні емоції (сором, страх, тривога), але і суїцидальні думки та спроби.

Кібербулінг, як і будь-яке інше цькування,небезпечний для психологічного здоров’яжертв. Дослідження показують, що цькування часто призводить людей (особливо дітей і підлітків) до депресії та інших розладів, у них знижується самооцінка, вони виявляються в ізоляції.

Кібербулінг може завдати не тільки психологічної травми, але іматеріальних збитків. Наприклад, публікація з інформацією, яка ганьбить людину, може привести до звільнення, а поширення неправдивих чуток про бізнес – відлякати потенційних клієнтів.

Ще одна складність –відсутність зворотного зв’язку. В епізодах «очного» буллінгу агресор бачить уразливість жертви і може в якийсь момент зупинитися, не доводячи до руйнівних наслідків. А в Інтернеті не видно, що відбувається з іншого боку, і агресор не знає, коли потрібно вчасно припинити цькування. Часом агресор й сам може не знати якої шкоди він завдає людині. Тому агресія онлайн може бути вкрай небезпечною.

Кібербулінг має декілька проявів. Подумайте,чи зустрічалися Ви хоча б з одним із них та запитайте чи зустрічалися з ними Ваші діти:

• Чи отримували Ви погрозливі або образливі повідомлення (в т.ч. і троллінг)?
• Чи надсилали Вам (спам) відео та фото порнографічного характеру?
• Чи видаляли Вас демонстративно із спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор тощо?
• Чи поступала Вам пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні?
• Чи провокував Вас хтось до самогубства чи понівечення себе?
• Чи створювали Вашу фейкову сторінку, викрадали Ваші особисті фото чи інформацію?
• Чи надсилали Вам фотографії із відвертими зображеннями?
• Чи просили Вас надіслати свої особисті фото відвертого характеру?
• Чи закликали Вас до сексуальних розмов чи переписок?

Як розпізнати, що Ваша дитина чи близька Вам людина піддається кібербулінгу?Серед основних ознак – часті зміни настрою, нервові відповіді на запитання, для дітей – спроби уникнути спілкування з однолітками, пропустити школу і видалення профілів з соціальних мереж. Звичайно, жоден з цих ознак не є гарантією того, що над людину знущаються, але вони точно повинні викликати занепокоєння у близьких.

По-перше, є безліч різнихтехнічних рішень. Фейсбук, Інстаграм та інші соціальні мережі дозволяють позбутися від неприємних коментарів і повідомлень за допомогою налаштувань. Ви також можете заборонити людям відзначати себе в записах і на фотографіях. Зрештою, кривдників можна просто заблокувати. Якщо Ви самі не знаєте як це зробити, серед налаштувань соціальної мережі завжди є онлайн-помічник, де розписано як це зробити. Крім того, якщо хтось ображає Вас або Вашу дитину в соціальній мережі, на нього можна поскаржитися адміністрації ресурсу за допомогою кнопки «Report» ( «Поскаржитися»).

По-друге, є рекомендації більшзагального спрямування. І дорослим, і дітям не варто публікувати у відкритому доступі особисті дані – наприклад, номер телефону. Жертвам кібербулінгу важливо не залишатися з переслідуванням один на один – треба з кимось поділитися, бажано з компетентною людиною, юристом. Телефон системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213103.

Поради батькам, щоби зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини:

1.Оволодівайте новими знаннями:

• так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями;
• щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.

2.Будьте уважними до дитини:

• уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища;
• звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).

3.Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною:

• доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: Ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя;
• наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків;
• не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.

4.Здійснюйте обмежений контроль:

• можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті;
• щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн;
• вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просиджують години за розвагами в інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.

5.Застосовуйте технічні засоби безпеки:

• для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами;
• можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).

6.Формуйте комунікативну культуру:

• роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною;
• зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується;
• в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

Дитині також слід знати, що анонімнасвобода в Інтернеті умовна. Адже коли дії в Інтернеті спричиняють реальну шкоду або кримінальну відповідальність, правоохоронні органи можуть отримати інформацію з профілів, встановити координати комп’ютерів, з яких людина відправляла повідомлення тощо.

wym-1614946867765 - Серіал для батьків "Безпека дітей в інтернеті"

"Користуйся інтернетом безпечно!"

Виховний захід 8- 11 класи

Безпечний інтернет

Тренінг в 5 - 6 класах